італ. - viola da gamba, viola da arco; нім. - Knieviola, Kniegeige, Gamba; гіспан. - vihuela de arco.

 

Смичковий музичний інструмент, широко поширений по всій Європі в епоху Відродження і Бароко. По конструкції віола нагадує сучасний контрабас, що вказує на їх пряму спорідненість. Втім вона має ряд суттєвих відміннотей: кількість струн (5-7); майже плоска підставка, що дозволяє з легкістю грати акорди; наявність ладів на грифі, завдяки яким всі звуки одинаково яскраві (ефект відкритих струн). На всіх різновидах інструменту, а їх сім – по розміру і висоті звучання, крім віолона (5-струнна контрабасова віола), грають сидячи, тримаючи інструмент між колінами.

Віола да гамба остаточно зформувалась в XV столітті в результаті поєднання рис фідла (пра-прародич сучасної скрипки) і віуели (пряма родичка сучасної гітари). Vihuela de arco - в перекладі з гіспанскої – смичкова віуела, Kniegeige - з німецької – колінна скрипка.

Віола да гамба була популярна не тільки серед професіоналів, але і серед любителів. Подібно до того, як сьогодні у багатьох помешканнях можна зустріти фортепіано чи гітару для домашнього музикування, в XVI-XVII століттях майже в кожному благородному домі була так звана "віольна скриня". В ній зберігалось кілька інструментів, на яких господарі і гості могли виконати популярні на той час пісні чи спеціально написані для ансамблю віол фантазії.

Powered by OrdaSoft!