19 січня о 19.00 у храмі Святої Марії Магдалини (вул. Степана Бандери, 8)
бароковий ансамбль Львівського Музичного Цеху виконає музичний есей
Сповідь Телемана.

1722 рік. Георг Філіп Телеман уже другий рік займає впливовий музичний пост у Гамбурзі. Та блискуча музична діяльність композитора затьмарена особистими негараздами. Дихати все важче. І от композитор в пориві відчаю збирається і пише листа-сповідь своєму давньому колезі Йоганну Маттезону:


1. Trio Sonata, TWV 42:C2 (Dolce, Allegro, Grave, Vivace)

"Дорогий мій друже Маттезоне,
Пишу тобі цього листа у вкрай скрутному стані. Можливо ти вже чув про мої нещодавні проблеми, як ні - то про це згодом. А тим часом мушу тобі висповідатись і поділитись дечим, бо багато передумав за ці довгі зимові дні, тут у вогкому Гамбурзі.
Я, як тобі відомо, вивчав контрапункт самотужки, розбираючи композиції Кунау разом із Генделем. Вчителів не любив, молодий був, та й непосидючий. То-ж не осягнув того, що наш друг Бах. Вже навіть його учні, як от приміром цей схоласт Кірнбергер, кажуть, що я пишу не ті гармонії. Сміх та й годі! Мене кличуть по всіх наших германських містах... А цікаво знати де буде увесь цей їх контрапункт із фугами років так за сто! А за двісті - то ніхто і не згадає! Для мене музика - вона не в тому пороху, не в тих сувоях Бухстегуде (я їх маю -он там на полиці, для колекції). Так і друг наш Гендель каже: «Облиште стару музику мертвим». А музика – вона живе сьогодні, тут – в повітрі, в засніжених дахах, які милують око через старе шкло, в очах тих наших гамбурзьких красунь, що ідуть рано на ринок із кошиком. Ось де для мене музика! Вона кличе і веде: від співу до нестримної пристрасті, від роздуму –до танцю.

2. Trio Sonata, TWV 42:a1 (Affettuoso, Vivace, Grave, Menuet)

Ти знаєш, тепер уже не маю бажання виконувати музику інших. Чому маю переповідати чужі слова як та побрехуха на ринку? Адже маю свої, і вони таки не згірші. З дитинства все хотів робити сам, як от ще в гімназії, в Гільдельсгаймі навчився гри на флейтах – на flauto dolce, як кажуть італійці, - ох які ж вони праві, - і германській, поперечній, хоч до неї доклались найбільше французи, а не ми! А ще скрипка, віола, орган. А, скажу тобі, що найкраща наука –компонувати під час гри. Благо наші музиканти вміють це робити, не лиш organum-підіграти другий голос, а таки кожен добрий музикант мусить вміти компонувати. Якщо він не може висловити своє – як же він добре переповість чуже! То наче ми з тобою сиділи б за пивом у Юрген Келлер (знаєш, пречудове у нього пиво, треба би послати за бочівкою) і ні, щоб розмовляти, – зачитували фрагменти чужих щоденників. Така от і розмова музикантів, що не вміють компонувати! Знаєш, Бах, почав виписувати дрібні ноти в Largo, а я кажу – італійці не пишуть, а він сміється – напиши і ти якісь Методичні Сонати, щоб молоді вчились. Ах, не знаю, може, і напишу. Хоч, молоді, – вони ж перевернути усе готові з ніг на голову! Сам таким був. Ех. друже Маттезоне, де ж вони, наші ті часи?

3. Trio Sonata, TWV 42:G1 (Affetuoso, Vivace, Largo, Vivace)

Ми, германці, таки відживаємо душею в Італії. І не тільки там, адже окрім італійського писав я і в французькому, і в польському стилях, як і нашому, німецькому. Ми, германці, все збираємо, опрацьовуємо і доводимо до досконалості! Кажуть цей схоласт Кірнбергер поїхав на Схід, аж до Лємбергу. Не знаю чи поїхав би я, навіть як був молодий. Дикий край! Але які танці! Кажуть, він збирає їх в монастирі Бернандинців. А ще недавно був я у Парижі – послухав оперу цього колишнього органіста Рамо. Розкішно! Я знову почав писати у французькому стилі! Коли твоя ласка відвідати мене у Гамбурзі – я за два місяці виконаю свою нову французьку увертюру. Ха, мені здається вона більш французька, ніж у Рамо! В кожному стилі нашій гамбурзькій публіці щось та припаде до вподоби!

4. Trio Sonata, TWV 42:d7 (Andante, Vivace, Adagio, no tempo)

Так от, дописую тобі листа, мій дорогий друже Маттезоне, і оповім нарешті тобі яка случилась у мене біда. Вже багато років як упокоїлась моя перша фрау, царство їй небесне, прекрасна була жінка. Теперішня ж  моя, Марія Катерина, весь час мені дорікає моєю зайнятістю і каже що не має уваги моєї достатньо. Ось завела собі «любих» друзів, а кажуть, що деякі і зовсім надто милі із нею, не знаю чи і віри йняти тому. Та пристрасть має ще одну –до легких грошей і програлась ужедо суми чи не більшої від моєї річної платні тут у Гамбурзі! А вона ж немала, ох дуже немала!

Що ж тепер маю робити? Послав вчора до Юргена за його добрим пивом і так усе й допив за вечір.А вночі розбудився –то лиш посвист заметіліта годинник відбиває ритм. Таааа, тарам-тарам-тарам… А тоді як здійметься увертюра та хурделиця із жінок усіх часів – як у старого Люллі:

5. Trio Sonata, TWV 42:C1 (Grave/Vivace)

Та сумом оповився я,
Роки ідуть, та серця не покине
Моя прекрасна,
Фрау ти моя…

Trio Sonata, TWV 42:C1 (Andante)

Та чути ось і окрик голосний.
Жаліється Ксантипа, що несправедливі всі до неї,
Хто ж ще потерпить академіків Сократа дивних?
І не сварлива зовсім я, а просто емоційна!

Trio Sonata, TWV 42:C1 (Xantippe)

Лукреція, жіноцтва біль.
Чи буде вже колись кінець стражданням?

Trio Sonata, TWV 42:C1 (Lucretia)

Та враз здійнявся дикий сміхопляс -
Корінна й Клелія, обнявшись любо,
У танець поспішили враз.
Веселощі, ви –згуба!

Trio Sonata, TWV 42:C1 (Corinna, Clelia)

Сніп полум’я у небо.
Дідона…
Спалені мости.
Коли, Енею, вже тобі мене не треба,
Тоді прости.
Здіймусь вогняним вихором
Увись.
Та ти, коханий, не осліпни –
Не дивись… 

Trio Sonata, TWV 42:C1 (Dido/Triste)

Любий мій друже, Маттезоне, минуло вже трохи часу від мого попереднього листа, тож маю приємність повідомити тобі, що справи мої помало налагоджуються. Найперше дякую тобі за твого теплого листа і за ту фінансову поміч, яку ти мені запропонував в цей важкий для мене час. Так само вчинили ще декілька моїх патронів і друзів,як от славний Макграф Магдебурський, якому я присвятив дві опери, адвокат Мьобліх, радник Міттельберг, та найбільше видавець ван Персліх, який погодився на авансову оплату моїх оркестрово-хорових композицій. Тож я тепер потребую багато часу і доброго здоров’я, щоби всі ці плани втілити, чого і тобі щиро бажаю, мій друже Маттезоне і надсилаю найкращі вітання із Гамбургу і поклони твоїй дружині. А як подарунок надсилаю тобі один із танців нашого схоласта Кірнберга, який він записав у Лємберзі і нещодавно надіслав мені разом із саджанцями рідкісного східного дерева.

Твій Георг Філіп Телеманн".

6. Concerto, TWV 52:e1 (Presto)


  • Ярослав Ільницький - блок-флейта, автор тексту
    Юрій Гуран - флейта-траверсо
    Петро Тітяєв - скрипка
    Анастасія Бойко - клавесин

    Тарас Драк - віола да гамба



Під час концерту забороняється користуватись будь-якою технікою:
мобільні телефони, айфони, смартфони, планшети, фотоапарати, кінокамери, відеокамери, зуми, диктофони, тощо.

 

Powered by OrdaSoft!